Департамент містобудування
та архітектури
Нормалізацію зазначених пріоритетів застосовано фахівцями ПАТ «КиївЗНДІЕП» під час розроблення положень Державних будівельних норм (ДБН), ДСТУ, рекомендацій та ін.
В цих нормативних документах сформульовані вимоги щодо доступності до житлових, громадських і виробничих будинків і споруд мало мобільних груп населення (далі МГН).
Основний ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» набув чинність з 1 травня 2007 року і введений на заміну ще радянських ВСН 62-91 «Проектирование среды жизнедеятельности с учетом потребностей инвалидов и маломобильных групп населения».
Цей нормативний документ поширюється на проектування та реконструкцію цивільних (житлових та громадських) будинків і споруд. У ньому наводяться вимоги до: організації земельних ділянок, де враховуються різні види тактильних засобів на пішохідних шляхах руху; вимоги до автостоянок; положення щодо: пожежобезпечних вимог до влаштування сходів і пандусів, їх конструктивних рішень; вимоги до світлової та звукової інформуючої сигналізації ліфтів та підйомників; застосування опоряджувальних матеріалів для організації шляхів евакуації та пожежобезпечних зон.
Крім того, у ДБН містяться вимоги до проектування санітарно-гігієнічних приміщень: визначені розміри санітарно-гігієнічних приміщень для індивідуального користування в житлових будинках та геометричних параметрів зон, якими користуються інваліди (у тому числі на кріслах-колясках), і санітарно-гігієнічних приміщень громадських будинків; запропоновані індивідуальні шафи для зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслом-коляскою, у роздягальнях спортзалів; визначена ширина проходів між рядами санітарно-гігієнічного обладнання; наведені вимоги щодо інженерного обладнання будинків і споруд, пожежної безпеки; до організації місць для інвалідів - колясочників та осіб з дефектами слуху в культурно-видовищних закладах; до систем індивідуального прослуховування в аудиторіях та лекційних залах; до розміщення, площі та організації робочих місць та робочих зон МГН.
До містобудівної групи будівельних норм відноситься ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.2.3-4-2000 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги», ДБН В.2.3-5-2001 «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів».
У ДБН 360-92** сформульовано вимоги щодо проживання МГН і місць роботи працездатних інвалідів на сельбищній території, вимоги до розрахункових параметрів вулиць і доріг міст (доріжки для проїзду інвалідних колясок, ширина пішохідних доріжок та ін.), про спеціальну розмітку автотранспортних засобів МГН.
У ДБН В.3.4-2000 сформульовано вимоги до пішохідних доріжок, для можливості руху по них інвалідних колясок.
У ДБН В.2.3-5-2001 надаються вимоги до пішохідних доріжок і тротуарів для руху МГН, а також пішохідних переходів.
У ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди Основні положення» сформульовано вимоги до вузлів та комунікацій, спеціальних ліфтів і підйомників, безпеки експлуатації будинків, шляхів евакуації. Крім того, у цих ДБН є окремий розділ 12 «Вимоги доступності для маломобільних відвідувачів», де наводяться вимоги до параметрів зон, просторів та елементів будинків і приміщень.
У ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» вимоги до усіх розділів наводяться із можливості організації доступності для МГН.
ДБН В.2.2-13-2003 «Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди» містять вимоги для організації доступності земельних ділянок відкритих спортивних споруд, місць для глядачів у відкритих і критих спортивних спорудах. У додатку «Г» наведені необхідні параметри зон, просторів та елементів будинків, споруд і приміщень для МГН.
У додатку «К» наводяться розміри, одночасна пропускна спроможність, рекомендовані варіанти використання критих спортивних споруд, призначених для занять МГН. У додатку «Т» наведені площі роздягалень басейнів, залів, відкритих споруд для інвалідів різних груп. У додатку «У» наведено склад і площі приміщень медико-відновлювальних центрів.
ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» містять вимоги до архітектурно-планувальних та конструктивних рішень житлових будинків за умови організації безбар’єрного архітектурного середовища. Вимоги до спеціалізованого житла МГН, до ліфтів.
У ДБН В.2.2-16-2006 «Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєви заклади» містяться вимоги до організації автостоянок для інвалідів, об’ємно-планувальних рішень будинків і приміщень кінотеатрів, клубів, центрів дозвілля, театрів з урахуванням потреб інвалідів. У додатку Г надаються вимоги до забезпечення пересування інвалідів, що користуються кріслами-колясками.
ДБН В.2.2-18:2007 «Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення» містять вимоги до будинків і споруд спеціалізованих закладів: будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричних пансіонатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці; психоневрологічних інтернатів; територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, будинків нічного перебування, центрів реінтеграції бездомних громадян, центрів соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, та соціальних готелів, призначених для тимчасового притулку дорослих бездомних громадян із урахуванням створення1 безбар’єрного середовища. У 2012 році набула чинності Зміна № 1 до цих ДБН щодо формування реабілітаційних закладів для осіб з розумовою відсталістю. У ДБН 363-92 «Житлові будинки для осіб похилого віку сільської місцевості України» наводяться вимоги щодо розміщення будинків на земельній ділянці та архітектурно-планувальної організації спеціалізованих житлових будинків.
ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» містять вимоги щодо спеціальних ліфтів та підйомників для інвалідів. У додатку Б сформульовано вимоги щодо доступності МГН.
У ДБН В.2.2-24:2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків» формулюються вимоги щодо планування ділянки із урахуванням можливостей інвалідів, влаштування спеціальних ліфтів для МГН. Наводяться вимоги до об’ємно-планувального рішення, поповерхового розміщення приміщень з постійним перебуванням МГН.
ДБН В.2.2-25:2009 «Будинки і споруди. Підприємства харчування
(заклади ресторанного господарства)» наводяться вимоги щодо розміщення будинків підприємств харчування, об’ємно-планувальних рішень. У додатку В ДБН визначені вимоги доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення в цих підприємствах.
У ДБН В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» містяться вимоги до забудови земельної ділянки, об’ємно-планувальних рішень будинків судів та їх окремих елементів, приміщень судових засідань та ін.
У ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення» сформульовані вимоги до: підприємств (у цехах і на ділянках), на яких передбачається можливість використання праці інвалідів; відкритих автостоянок і критих гаражів (у тому числі для працівників будинків та їх комплексів); вхідних вузлів у адміністративних та побутових будинках, у яких передбачається можливість використання праці інвалідів; об’ємно-планувальних рішень адміністративних та побутових приміщень для працюючих інвалідів; до ліфтів та піднімальних платформ.
ДБН В.2.3-7-2010 «Споруди транспорту. Метрополітени» містять вимоги щодо пропускної та провізної здатності станцій мілкого закладення; планувальних рішень підземних вестибюлів, окремих вестибюлів з ліфтовими підйомниками з рівня підлоги пасажирської платформи станцій до рівня наземного вестибюля; розміщення смуг на краях посадкової платформи станцій та підлозі на станціях і вестибюлях; застосування світлових покажчиків або символів; організації підвуличних підземних переходів, які є входами (виходами) у підземний вестибюль станцій метрополітену.
У ВБН В.2.2-ЦЗН-2004 «Будинки і споруди. Центри зайнятості населення базового рівня» надаються вимоги до об’ємно-планувальних та конструктивних рішень центрів зайнятості з урахуванням обслуговування МГН.
У 2012 році набула чинності Зміна № 3 ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», яка приводила ці будівельні норми у відповідність до розпорядження КМ України від 3 грудня 2009 р № 1482-р «Про затвердження плану заходів щодо інклюзивного і інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року», а також до затвердженого постановою КМ України від 15 серпня 2011 р. № 872 «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах». У зміні № 3 ДБН В.2.2-3-97 викладені положення стосовно створення умов для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх школах (дітей з вадами фізичного та психічного розвитку, у тому числі дітей-інвалідів). ДБН доповнений спеціальним додатком, в якому встановлені загальні положення щодо проектування загальноосвітніх шкіл з організацією інклюзивного навчання, розроблені вимоги до об’ємно-планувальних рішень будинків, включаючи вимоги до складу та площ приміщень, застосування спеціальних пристроїв.
У ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 «Будинки і споруди. Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору та слуху» наведені вказівки щодо проектування та реконструкції житлових та громадських будинків і споруд з організацією доступності до них осіб з вадами зору, а також вимоги до інформаційного та інженерного обладнання для осіб з вадами слуху у приміщеннях (зонах).
Вперше даються вказівки стосовно технічних вимог до застосування тактильних наземних та підлогових покажчиків у будинках і спорудах цивільного призначення для осіб з вадами зору. Для роз’яснення проектувальникам положень зазначених нормативних документів (державних будівельних норм та стандартів) розроблені спеціальні посібники і рекомендації щодо створення безбар’єрного архітектурного середовища. Так, у «Рекомендаціях з архітектурно-планувальних рішень нових типів будинків навчально-виховного та лікувально-оздоровчого призначення для дітей-інвалідів, сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків» (КиївЗНДІЕП, 1997) надаються рекомендації щодо проектування будинків дитини, дошкільних дитячих будинків, загальноосвітніх та спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами фізичного та розумового розвитку (з порушенням зору, слуху, мовлення, опорно-рухового апарата, та розумово відсталих до ступеня дебільності). У «Нормалях планувальних елементів житлових і громадських будинків із урахуванням можливостей використання їх інвалідами» (КиївЗНДІЕП, 2009) наводяться вихідні габарити, довідкові дані, конкретні рекомендації та ілюстративні матеріали щодо проектування житлових та громадських будівель і споруд із можливістю використання їх МГН. У першому розділі «Загальні положення» надаються рекомендації з організації функціональних зон для інвалідів на кріслах-колясках; ширини зон проходів для інвалідів із порушенням опорно-рухового апарата; до функціональних зон для інвалідів, яки використовують додаткові опори; ергономічні параметри інвалідів з вадами1 зору; вимоги до входів у будинки і приміщення, пандусів, підйомників, ліфтів; до коридорів і проходів, засобів інформації та орієнтації МГН.
Другий розділ складається із рекомендацій щодо проектування житлових будинків, які стосуються організації вхідних вузлів, приміщень для схову колясок, вхідних просторів у квартирах для інвалідів, планувальної організації і особливостей санвузлів, кухонь, кухонь-ніш, загальних кімнат, спалень, облаштування лоджій тощо.
У третьому розділі «Громадські будинки» даються рекомендації щодо облаштування будівель спеціальними підйомниками, визначення параметрів коридорів, планування санітарно-гігієнічних приміщень, їдалень, буфетів, обладнання магазинів, розміщення телефонів-автоматів, планування приміщень клубів тощо.
У «Збірнику законодавчих та нормативних документів щодо забезпечення безперешкодного доступу маломобільних груп населення до об’єктів житлово-цивільного призначення» (за загальною редакцією В.В.Куцевича, К.: «Укрархбудінформ», 2007) наводяться законодавчі та розпорядчі акти з питань соціального захисту інвалідів, розпорядчі документи Мінбуду України (зараз – Мінрегіон України), витяги із нормативних документів Мінбуду України (ДБН, ВБН), чинних на той час, програми, посібники і рекомендації з проектування архітектурного безбар’єрного середовища.
У посібнику з проектування «Культові будинки і споруди різних концесій» (КиївЗНДІЕП, 2009) наводяться вимоги щодо архітектурно-планувальної організації храмів з урахуванням доступності до них інвалідів.
«Альбом технічних рішень обладнання елементами безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів житлово-комунального призначення» (КиївЗНДІЕП, 2010) складається із чотирьох розділів і двох додатків.
Розділ 1 «Організація доступності міського середовища» даються рекомендації щодо проектування безбар’єрного середовища, в якому інвалід на кріслі-колясці міг би вільно, без сторонньої допомоги пересуватися та здійснювати посадку і висадку в громадський та індивідуальний транспорт.
Розділ 2 «Засоби інформації та орієнтації інвалідів» має два підрозділи, у яких розкриваються технічні рішення і наводяться параметри обладнання на містобудівній території та у будинках і спорудах.
Розділ 3 і 4 розглядається обладнання житлових та громадських будинків і споруд. Так, наприклад, проблема житла для МГН вирішується розселенням їх як у спеціалізованих помешканнях, так і у звичайних багатоквартирних будинках, які повинні відповідати умовам для їх життєдіяльності.
Примітка: МГН – маломобільні групи населення.
